- довбешка
- —————————————————————————————довбе́шкаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
довбешка — и, ж. 1) Дерев яний молоток або взагалі замашна палиця з потовщенням на кінці. 2) перен., лайл. Те саме, що довбня 2). || зневажл. Те саме, що голова 1) … Український тлумачний словник
довбеха — и, ж., рідко. Те саме, що довбешка … Український тлумачний словник
дурень — (розумово обмежена людина; лайливе слово), дурний, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня,… … Словник синонімів української мови
молоток — (ручне знаряддя ударної дії металевий / дерев яний брусок, насаджений під прямим кутом на держално), обушок; молот, обух, балда; довбня, довбешка, баба … Словник синонімів української мови